| Опис: |
Є такі книжки, які не старіють і які з радістю й цікавістю читає кожне покоління юних читачів. Одна з таких книг — повість відомого українського радянського письменника Олеся Донченка (1902–1954) «Вітер з Дніпра».
… Дід Галактіон бачив те страховище на власні очі. Воно висунуло чорну голову з води, позіхнуло, ніби ковальський міх, і знову пірнуло в глибину. Про цього загадкового водяника дід розповів хлопцеві, якого усі називали Бициком (а справжнє своє ім'я він і сам забув).
З того часу Бицик і вдень і вночі тільки й думав про невідоме чудовисько. Цілими днями сидів він на березі з величезною вудкою, шепочучи: «Ех, якби ж то впіймати!..» Як саме вдалося це зробити Бицику і що воно було за чудовисько, яких пригод зазнав Бицик та його друзі — винахідник водохода Павлик, колишній боягуз Євгешка, який став справжнім героєм, відважна Олеся та багато інших піонерів з буйнозеленого села понад Дніпром, дізнається читач з цієї веселої й захоплюючої книги. |
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
про дніпровське страховище та про Павлика, якого стукнуло сонце
РОЗДІЛ ДРУГИЙ
про те, як дід Галактіон одержав ласта, про Кузьку-слідопита і про те, як він викрив Павликову таємницю
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
починається піснею біля вогнища і закінчується вночі в лісі, де Євгешка зустрів привида. Боягузам не слід читати цей розділ на ніч
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
протягом якого Павлик дістає таємничий подарунок, дід Галактіон їде стрічати онуку, і взагалі події наростають
РОЗДІЛ П'ЯТИЙ,
що може мати дуже поетичну назву, наприклад: «Опудало, водохід та вареники»
РОЗДІЛ ШОСТИЙ,
в якому лірично розповідається про дуже зайнятого голову колгоспу і про пригоду з славетним гусаком. У цьому-таки розділі вперше з'являється драний черевик
РОЗДІЛ СЬОМИЙ,
в якому найголовніша подія — це лист Павлові Петровичу Постишеву і те, що трапилось, коли піонери писали цього листа
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
розповідає про відповідь Павла Петровича Постишева піонерам, про спортивні вправи діда Галактіона на велосипеді, а також про трагедію з картузом вищезгаданого діда
РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ
такий короткий, що автор ледве встиг розповісти про піонерські збори з приводу вчинку Павлика та про Євгешку, який воює з будяками і, нарешті, приходить у сарайчик до винахідника
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
ліричний, трагічний і з цілком несподіваним закінченням
РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ
майже цілком присвячений нічній подорожі Євгешка
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
розповідає про веселе свято, про те, як хлопчика й дівчата прощались із своїм товаришем, і про те, як срібний птах урятував йому життя
|
