Сергій Добржанський » Розвиток міського самоврядування Чернівців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Розвиток міського самоврядування Чернівців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
10.04.2020 |
|
| Твір змінено: |
10.04.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(177.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Краєзнавство. – 2019. – №2.
У статті проаналізовано специфіку функціонування органів самоврядування Чернівців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Констатовано, що наслідком революційних подій 1848 р. стало скасування кріпосного права та виокремлення Буковини у коронний край. У середині ХІХ ст. у Чернівцях реалізовано значні економічні проекти: побудовано пивоварний завод, парову станцію, лікеро-горілчану фабрику та плиткову фабрику. У 1850 році була створена торгово-промислова палата. Невдовзі розпочав роботу телеграф (1855 р.), було побудовано Львівсько-Чернівецьку залізницю (1866 р.) та електростанцію (1895 р.), запрацював трамвай (1897 р.), а у 1895–1912 рр. – система водопостачання і водовідведення. Вже на початку ХХ ст. побудовано міський театр і залізничний вокзал. Завдячуючи міській владі, центр міста набув вигляду європейського міста, Чернівці стали називати «Малим Віднем». У 1895 році на підприємствах міста було зайнято понад 2500 працівників, у 1910 році тут працювало 2140 торговців і 1400 купців. Вказано, що в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття Чернівці були центром одночасно українського та румунського національних рухів.
Проаналізовано особливості виборчого законодавства та етапи виборчого процесу. В його основі знаходився майновий і соціальний ценз. Вказано, що Статут 1864 р. значно розширив права міського самоврядування Чернівців. Окрему увагу зосереджено на функціональних обов’язках громадської ради і магістрату. Вони мали розпорядчо-наглядові та адміністративно-виконавчі функції відповідно. Натомість крайова влада наглядала за тим, щоб органи самоврядування не перевищували повноважень і не порушували законодавства. Негативною рисою розвитку Чернівців того часу була відсутність українського представництва у органах влади аж до початку ХХ ст. Проект 1912 р. відкривав гарні перспективи для розвитку самоврядування і поглиблення автономії. Однак, цей процес було перервано початком Першої світової війни. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
