Івеліна Черевко » Кампанія Норянг як завершалний етап Імджинської війни 1592 — 1598 років
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Кампанія Норянг як завершалний етап Імджинської війни 1592 — 1598 років
Стаття
|
|
|
Написано: |
2016 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
31.05.2018 |
|
Твір змінено: |
31.05.2018 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(538.1 КБ)
|
|
Опис: |
Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. – Київ, 2016. – Спецвип. 34
Імджинська війна 1592–1598 рр. фактично вирішила долю та розвиток історичних процесів
у всій Східній Азії. Японський військово-політичний лідер Тойотомі Хідейоші (Хашіба Хідейоші)
планував захопити Піднебесну, а якщо вийде, то й Індію, і розглядав Корейський півострів як
«коридор» до Китаю. Плануючи завоювати Чосон за декілька тижнів, «самураї» навіть уявити
не могли, що війна з «Країною Вранішньої Свіжості» затягнеться на цілих 7 років й отримає
характер визвольної для корейців. Вирішальну роль у воєнно-морських перемогах чосонців зіграв
адмірал Лі Сунсін зі своєю непереможною армадою. Він був визнаний національним героєм
як в Республіці Корея, так і в КНДР, адже корейський флотоводець не програв жодної зі своїх
23-х битв. Вирішальна воєнно-морська кампанія «Норянг» 16 грудня 1598 р. фактично стала
завершальним етапом японсько-корейської війни й змусила «самураїв» відступити.
Стаття висвітлює передісторію кампанії, підготовку до бою, характеризує японські та
корейські воєнно-морські сили, а також воєнно-стратегічну тактику ведення бою в обох країнах.
Спираючись на корейські писемні джерела та західну історіографію, була проведена реконструкція
самої баталії в рамках тематичного дослідження. Наукова новизна опусу полягає у відсутності
комплексного дослідження з даної тематики у вітчизняній історіографії; звідси й необхідність
проведення спеціального дослідження, присвяченого фінальній битві Корейської визвольної війни.
Мета вивчення полягає у характеристиці воєнно-морської кампанії «Норянг» як завершального
етапу Імджинської війни. Теоретико-методологічну основу робити склали загальнонаукові
принципи, пов’язані з методами інформаційного та історіографічного дослідження. Для синтезу,
узагальнення та роботи з джерелами використано типологічний, проблемно-хронологічний метод
з фактологією, критичний та метод реконструкції. Концептуальні засади роботи базуються
на об’єктивно-суб’єктивному підході до історіографії, яку можна розглядати як результат
діяльності вчених, зумовлений їх національною приналежністю та історичною свідомістю.
Ключові слова: Імджинська війна 1592–1598 рр., кобуксон, Лі Сунсін, Чен Лінь, Норянг, Коніші
Юкінаґа, чосонсько-мінський флот. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|