ЄВАНГЕЛЬСЬКІ ХРИСТИЯНИ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ Ви знаєте,років двадцять тому,матеріальні та економічні реалії епохи процвітанія періоду каденції Другого Президента розширювали свідомість наших співгромадян та повертали її погляд в бік Бога.Тому то в той період і перебували в тренді різноманітні церковні течії протестантського спрямування.Тодішнє РПЦ ФСБ в Україні ще не ставило такої глобальної мети навернення до своїх тенет усіх християн нашої країни та ,швидше за все,немало ще таких важелів та фінансування щоб ці цілі втілювати в життя.Тож в ті благословенні кучмівські часи не так вже і мало людей наверталось до протестантських течій в пошуках якогось морального та духовного підґрунтя під ногами.Іноді,правда,бували і досить такі матеріальні стимули як то отримання гуманітарної допомоги,працевлаштування торгувати секонд-хендом то що.(На рахунок преславутої "десятини"з бабусиної пенсії,переписування квартири то що маю доволі таки великі сумніви насправді-принаймі не стикався.) Пам'ятаю як у другій половині 90х місцеві баптисти влаштували тижневий християнський денний табір:вони зібрали шпану з вулиць,добре годували три рази на день і паралельно з цим проводили всілякі пізнавальні заняття та ігри на християнську тематику.Перед нами виступали канадські міссіонери намагаючись донести до зграї шмаркатих недоумків хоч якесь слово істини.Я і досі пам'ятаю та ціную ту діяльність,що вони проводили.Чи великий відсоток присутніх зробив для себе якісь висновки мені невідомо,але принаймі роботу проводили.Можна казати,що це робилось все одно за гроші а м е р и к а н ц і в,але чому ж тоді еРПеЦешні попи паралельно не проводили подібні заходи за гроші Московії?Не зібрали з вулиць підростаючих барбосів,не нагодували(а багато хто з нас тоді немав можливости і поїсти повноцінно!),не намагались проповідувати Слово Боже в доступній,зрозумілій дітям та дитвакам формі? Час ішов ,ми виростали-хтось випивав свої перші сто граммів,хтось починав курити драп,хтось починав ширятись то що.Хтось знаходив дорогу до Бога як один мій шкільний д р у г ,наприклад.Звичайно,це не сталося раптово і цьому передували якісь власні д у х о в н і пошуки.Отак буває:живе людина,веде доволі брутальне життя,а в якусь мить починає ходити в церкву,перестає вживати алкоголь,курити,лаятись матом.Не всі проходять цей шлях незавернувши назад.Не один рік я мав можливість спостерігати за розвитком як особистости цього мого товариша.Закінчивши навчання в технікумі він відправився навчатися в біблійний коледж в столицю з подальшою перспективою очолити служіння в тому зібранні з якого вийшов. Час йшов,мій д р у г повернувся з навчання,я приїзжаючи час від часу в місто заходив до нього в гості.Він очолив нарешті своє зібрання,одружився. Знаєте,ще тоді коли він повернувся з навчання і кілька років вже перебував вдома я помітив,що наразі в нього почалася щось на кшталт кризи віри:він не почав випивати,не почав вживати лайливі слова,але він застряг на одному місці і не розвивався далі.Тут треба зазначити,що не все гаразд насправді виявилось з їхнім зібранням:справа в тому ,що їхній пастор ,Семен Олександрович ,не був визнанений серед місцевих представників цієї церкви-саме так :представники однієї церкви не могли знайти спільної мови і не спілкувались! Я тоді не надто цікавився цим питанням.Згодом,якось зайшовши в гості до д р у г а я дізнався,що його зібрання таки затвердило новим пастором,а Семена Олександровича відправило "у відставку"!Це назрівало не один день і з попереднім пастором у багатьох прихожан час від часу виникали суперечности.Це з часом і призвело до того що громада відмовилась від його послуг. Я замислювався над цією ситуацією та дійшов висновку,що деякі люди намагаються у якійсь формі реалізовувати якісь свої амбіції,мати можливість якусь (хоч і сумнівну!)впливати на думки людей та їхнє життя.Багато прикладів про це як раз і свідчило:не маючи якісь правдиві важелі Семен Олександрович намагався впливати на життя прихожан щоб підсвідомо хоч якось зреалізувати свої невтілені в життя амбіції.Це закінчилось нічим. Мій друг лишився сам на сам зі свої м зібранням та тима проблемами яке воно мало.Головною проблемою стала відсутність свого приміщення для зібрань,бо до цього збиралися вдома у Семена Олександровича./Щоб ви розуміли,наразі зібрання збирається десь за чотири кілометри від мікрорайону де переживає переважна більшисть членів громади./Тим не менш зібрання збиралося по неділях,мій д р у г проповідував. Окрім справ релігійних життя мирське також продовжувалось і в мого товариша одни за одним почали з'явлились діти на світ Божий.Аби мати можливість утримувати родину він почав працювати на будівництві і зміг зібрати маленьку будівельну бригаду.Чим далі тим більше мій шкільний товариш більше переймався мирськими клопотами ніж духовними:пасторська діяльність почала залишатися більше за дужками-таке собі ,знаєте,само собов зрозуміле недільне хоббі! Я ж в цей час жив в колишній шахтарській столиці:вів таке собі знаєте бесперспективне існування-мешкав у гуртожитку,бо ані орендувати,а ні тим більше придбати окреме житло можливости не було;працював на копальні. Останній рік з нами в ланці працював такий собі Сашко Ковальов-невисокий жвавий чоловік років під сорок/на той час/.Він виріс на Північному селищі і все його життя було пов'язано з цією частиною міста.Біографію мав ,з одного боку, доволі стандартну для місцевих тубільців:займався в місцевій секції боксу,після армії пішов працювати на нашу копальню,одного разу ледь не сів в в'язницю;з иншого ж боку таки намагався йти наперекір обставинам -зайнявся дрібним бізнесом звільнившись з копальні,завів родину,врешті,не сів у в'язницю на відміну усіх своїх двоюрідних братів(один з яких,доречі,і підставив його,що Сашко ледь не сів!)Доволі такий непересічний чоловік від якого сходила якась недвозначність-з одного боку намагання перебувати вишче того світоглядного кола притаманного місцевим мешканцям,а з иншого боку відчувалась його підвладність місцевим світоглядним стереотипам та схильність до згубних звичок!І головне:Сашко також був пастором в якійсь невеличкій протестантській громаді десь на Грабарях. В той час у Сашка в його мирському житті були ненайкращі часи:проблеми зі здоров'ям спричинені дорожньо-транспортною пригодою;розвалений дрібний бізнес і борг в банку П'ЯТДЕСЯТ ТИСЯЧ ДОЛЛАРІВ!Він мені оповідав про цей епізод з якого стало зрозумілим,що його підставили власні друзі та партнери по бізнесу! Тут знаєте в мене виник невеличкий когнітивний диссонанс:як же так сталося,якщо Господь каже ,що жоден волос не впаде з голови раба Божого без Його відповідної на те волі?Одже в о л я була в Господа.Одже Сашко щось робив неправильно в своєму житті. Прийшла апокаліптична зима 2013-2014.Події на тому столичному майдані поступово набували все більш похмурого та не обнадійливого забарвлення.Олесь Будяк на початку не надто цікавився всім цим,бо був більше зайнятий власними проблемами та невлаштованим життям.Я не цікавився,але всі навколо цікавились та обсуждали.Дивно та приголомшливо було спостерігати за реакцією людей:моторошно було дивитись коли доволі-таки спокійні та врівноважені в мирському житті персонажі перетворюються на кровожерливих упирів які жадали крови протестувальників! Тож цікавитись врешті довелось.Що стосується того мого товариша по роботі,Сашка Ковальова,то тримався він цих подій доволі нейтрально:з одного боку був проти тієї владної вертикалі ,що гвалтувала країну останні роки,а з иншого-не те щоб підтримував і протестувальників,хоча і казав якось,що потрібно орієнтуватись на Європу,а не Московію. Подальший ланцюжок подій розвивавсь ще більш неочікувано та апокаліптично і це відбивалось на поглядах та світосприйнятті оточуючих людей.Олесь Будяк в своїх поглядах був визначений і не надто поспішав ділитись своїми думками,але уважно спостерігав за світоглядом оточення.Щож стосується мого товариша Сашка Ковальова то складалась враження,що він розривався навпіл-з одногу боку не схвалював ті події з тими діючими особами,що розгортались на теренах краю;з другого боку на нього мало вплив його московитське походження з впливом родини, оточення. Остаточно крапки над "I" Сашко розставив десь вже у т равні,коли на початку зміни згадав випадок в місті Новочеркаськ коли в перших числах червня 1962 року війська МВД та КҐБ придушили голодний робітничий бунт з численними загиблими,раненими ,а далі і засудженими до розстрілу та ув'язнення.Тож зробивши такий історичний лікбез Сашко наголосив,що потрібно було так само і М а й д а н задавити на самому початку! Ще раз:ЛЮДИНА ЯКА ПОЗИЦІОНУЄ СЕБЕ ЯК ПРОТЕСТАНТСЬКОГО ПРОПОВІДНИКА НАГОЛОСИЛА,ЩО ПОТРІБНО БУЛО АКЦІЮ НЕПОКОРИ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ(якби до неї не відносився особисто!)ВТОПИТИ В КРОВІ! Про які християнські цінності,погляди на життя,любов до ближнього свого можна після таких слів вести мову? Я зрозумів:ЦЮ ЛЮДИНУ НІЧОГО НЕ СПАСЕ! Апокаліптичні події того футуристичного літа продовжували розгортатись по тому пекельному сценарію.Інвазія озброєних зграй визволителів від благ цивілізації та прав людини відбувалось з благословення череватих співробітників РПЦ ФСБ.Тож мабуть багатьом відомо ,що зробили "захиснички"в Слов'янську з одним місцевим проповідником(а паралельно-успішним підприємцем)та його синами.Скільки подібних випадків сталося за цей час точно невідомо,але те що вони були-не сумнівайтесь:в концепцію р у с ь к о г о міра якраз органічно вписується ідея сприйняття представників протестантських церков як агентів розпусного Заходу та особисто Сатани! Під час мого перебування в лавах Збройних Сил той мій шкільний д р у г-протестантський пастор був одним з тих небагатьох хто цікавився моєю долею:він мені регулярно телефонував,я заходив до нього в гості під час відпусток.Спілкувалися регулярно. Знаєте,десь з 16го року я зауважив ,що загальна зацікавленість нашого населення до тих подій ,що відбуваються на Сході країни впала ледь не до нуля.Швидше за все,це просто наша жлобувата більшість просто припинила вдавати зацікавлення.А ще швидше,просто припинила соромитись не говорити вголос ті речі які якийсь час було неприйнято говорити.Війна десь там далеко,комунальні тарифи ростуть,нові крамниці"Рошен"відчиняються на кожному кроці,Ліпецька фабрика працює,мобілізація врешті-решт пирипинилась тож можна повертатись з Москви де доводилось жити в якомусь льосі та працювати за копійки!Люди втомились від війни/ вірніше у с т а л і /і тепер вже не надто поспішали цікавитись справами на Сході та тих їніх нечисленних знайомих-бовдурів,що піддалися на пропоганду та пішли вбивати б р а т с к і й народ в московитському пікселі старого зразка,замість того щоб підставити обидві шьоки під залпи братніх БМ-21! Тож в подальші роки моєї служби я міг відчувати на власній шкурі наскільки людям стала менше цікава моя доля.Не ухилився від цього тренду і мій віруючий товариш:вже набагато рідше можна було отримати від нього дзвінок,а після не надто частих відвідин у мене знаєте легкий такий присмак к а к о й р а з н і ц и лишався! Щоб ви розуміли,у цього мого д р у г а колись була доволі чітко окреслена світоглядна позиціія-в старших класах він разом зі своєю родиною приїхав в наше місто з Заходу нашої країни з відповідним вихованням.Не те щоб він був занадто заангажований на темі патріотизму,але позиція була визначеною. Колись у мене був ще один товариш-протестант:з "конкуруючого" зібрання,яке не визнавало церкву мого товариша доречі.Ми з ним разом вивчали медицину.Зі Славком ми товаришували,але одна риса притаманна його світогляду мені зовсім не подобалась:от я такий хороший,я маю Царство Боже /бо покаявся/,а все инше мене не стосується і на вас мені нахезати! Наскільки я розумів це такий світогляд виховувався в колі церкви. Приблизно в цьому руслі всі ці довгі роки і еволюціонував світогляд мого шкільного товариша.Вже давненько я зрозумів,що не буде з нього такого затятого Воїна Христового як маріупольський пастор Геннадій Мохненко:уся його діяльність звузилась до недільних зібрань які він вже проводв без того молодечого запалу з яким колись готувався напередодні по суботах.Що ж-кожному своє. Парапацифістські дискуссії в нас відбувались вже давно:от розумієшь-патріотизм це хорошо,а от якщо родину потрібно утримувати,дітей годувати,то про патріотизм вже якось не дум аєшь і т.п.Я до подібних розмов відносився з терпінням,бо розумів,що в нього на утриманні малі діти і сильно прискіпливо до цього не ставився. Перший дзвіночок пролунав під час того воєнного стану,коли моя частина перебувала на ППД і в Олеся Будяка була можливість на вік-енді бувати вдома.Під час одного такого суботнього вечору наш дивізіон підняли по тривозі і я вже шукав шляхи дістатися до обласного центру.Коли дали відбій в мене залишилась як раз хвилина аби зіскочити з поїзда,що я залюбки зробив не палаючи посеред ночі пхатися в остогидлі каземати.Приїхавши на свій мікрорайон я вирішив спершу зайти в гості до свого товариша,бо попередньо збирався це зробити. Ми сиділи спілкувались в притаманній для нас,трішки абстрагованій від дійсности манері,поки він не закінчив свою думку доволі оригінальною фразою:"Розумієшь,за великим рахунком мені все одно який прапор висітиме!" /Щоб ви розуміли ,восени 14го року такою необережною фразою себе остаточно відправив нс марґінес один персонаж,що збирався стати командиром взводу МТЗ,а врешті відмовився кудись їхати і підняв хвилю у взводі щоб і инші не їхали.Морально стійкі хлопці популярно пояснили цьому півню хто він і що він та вказали популярний в колишньому Совєцькому союзі напрямок!/ В цій ситуації ця не надто вдало кинута фраза звучала в иншому контексті:він просто пояснював мені політику партії та свій погляд на ті події,що відбуваються.Я звичайно ці слова запам'ятав:це не стало плювком мені в обличчя,але мене засмутило розуміння того,що я втрачаю найстійкіших і здавалось перевірених старих друзів.Хоч я давно зауважив,що дуже часто люди від яких має розповсюджуватись якась життєва мудрість випромінювалась навпаки:обмеженість.Мій товариш розчарував мене саме в цьому ракурсі:знаючи його багато років,спостерігаючи за його розвитком як особистости,я був заскочен та розчарований таким його примітивним,споживацьким поглядом на сутність відбуваючихся подій. -Сашко!-звернувся до нього я,-А ти взагалі знаєшь,що з протестантами в Слов'янську зробили "визолителі"? Він не знав про,що мова.Але як і більшість місцевих латентних колоборантів та прихильників ВладімВладімичаСтатевого органа чомусь важав,що йому нічого не буде в разі змінення геополітичної ситуації в регіоні!Не те щоб він чекав і вітав подібні зміни,але в разі чого важає,що і в таких умовах пристосується і йому за те що протестантський пастор нічого не буде! Я був прикро вражений цим своїм відкриттям стосовно цього мого старого товариша . Новий 2019 рік приніс нарешті довгоочікуване звільнення з війська і розставив всі крапки над "I" в питанні хто є хто!Початок минулої весни своєю апокаліптичністю повернув мене на початок 2014го року-весь трохи усталений світ летів в пекло під святкове улюлюкання вчорашніх побратимів,приятелів,родичів.Здається світ з'їхав з глузду і несучись на загибель тягне нас з собов!Не став винятком і цей мій друг.Пам'ятаю як в той футуристичний вечір 21 квітня ми сиділи в нього вдома пили чай і він озвучував усі ті претензії які він мав до П'ятого Президента:"От він те!От він се!От чого він того й того не зробив якщо в нього була парламентська більшість?" Цікаво так знаєте слухати такі претензії від чоловіка який ЖАДНОЇ копійки податків не сплатив,бо працює неофіційно і здається навіть трудової книжки ніколи не заводив(розумію,що це совдепівський рудимент),але як надійде час прийде в пенсійний фонд і почне вимагати пенсію! В тот вечір я прийшовши додому і переглянувши попередні результати виборів,на своїй офіційній сторінці в facebook зробив пост з такими словами :"СТРАНА НЕПУГАНЫХ ИДИОТОВ,БЛ@ДЬ." Десь місяць тому я ідучи по вулиці бачив як армійській "краз"тягне на сцепці медичний "богдан"Швидко вони ламаються,не надто надійні-проносилось у мене в голові.Але ж в 14му і таких не було:одразу пригадав наш медичний "газон"-самоскид та "соболь" в напіваварійному стані та зі стертою гумою,а про "уазік"на якому їздили останні три роки служби взагалі годі згадувати!Кращого ж нічого не було насправді. Я до свого того товариша останнім часом не дуже часто і заходив і мабуть і далі б не поспішав як би він сам не зателефонував і не поцікавився:ти де пропав?Тож і намалювався я у нього в гостях десь в районі Різдва за юліанським календарем.Сиділи як завжди пили чай,розмовляли. Тут мій товариш неочікувано для мене як заліз на трибуну та як почав розповідати мені про Свинарчуків-Гладковських з таким виглядом наче я адвокат останнього!За цією справою я не те щоб дуже слідкував і цікавився.Він мені почав розповідати про якісь схеми,суми,націнки намагаючись ланцюжок подій причепити ,звісно ж,до П'ятого Президента.Я якби не дуже зрозумів,чого він до мене причепився з цим.Його ж ,бідолаху,дуже непокоїло ,що ті медичні армійські автівки куплялись за завищеними на мільйон (!)гривнів цінами.Також непокоїло(хто б сумнівався!),що закуплялись контрабандні запчастини з Московії також за завищеними цінами. -А звідки ти всі ці цифри знаєшь,рахунки?-запитую я.-От є підтвердження всього цього? Він же входив у раж і якісь зрозумілі відповіді від нього почути було доволі складно!Я не збирався захищати ніякого Гладковського от тільки мовев: -Ну чудово!Я згоден!Хай судять!І що наразі з цією справою відбувається?На якому етапі?-я і справді не знав. Він також не знав! -Так в чому справа?Влада вже давно змінилася-хай судять! Натомісь я йому задав питання,що він думає про справу генерала Марченка:на диво він це прізвище не надто добре і знав-де Свинарчук,а де справа Марченка?Але і тут не розтірявся:почав мені щось про якість бронежилетів розповідати! Чоловік який той бронежилет мабуть не те що ніколи не вдягав,а швидше за все і не бачив власними очима ,намагається мені про них розповідати! На моє зауваження,що той таки генерал Марченко якби ніякими закупівлями не займався,а трохи иншим взагаліто він зреагував оригінально: -Ну-у!Чєлавєк на такой должнасті па-а-любому гдє-та завязан! Угу!Повір мені:по-любому десь в чомусь пов'язаний тож можна садити! Я оце сидів слухав цей потік свідомості мого вже ,мабуть, колишнього друга і розумів,що насправді зари з нього виринають усі його правдиві думки і я маю унікальну можливість побачити його правдиве обличчя і сутність!Я хтів піднятися та піти геть,бо мені хотілося щось з ним зробити:я бачив перед собов не свого шкільного друга-протестантського батюшку,а якогось жалюгідного,злобного та обмеженого ватніка,що плювався жовчу-тільки запраної тельняшки не вистачало! Ви б чули,що він співав! -Ета панімаєшь,на ету армію тянут са всєй страни-с пєнсіанєрав тє 1,5%(!),а ані бірут разваровивают і т.п. і в том ж дусі!А там вабщє ніпанятно шо-наживаются! Я сидів і розумів:то його не жага справедливости плющить!То насправді його жаба давить ,що стільки грошей на утримання армії,Збройних Сил держава витрачає,от тільки він і сам собі в цьому не здатен зізнатися,бо німб з голови впаде!На утримання якої він і жадної копійки не пожертвував,доречі.Людину яка не сплачує податків(так ПДВ ж сплачує коли щось в крамниці купляє!),не робить пенсійних внесків та особисто на армію і копійки не виділив непокоїться,що багато грошей на утримання того війська витрачаєтся,а з нещасних пенсіонерів 1,5% з пенсії утримують! В моїй особі він уявляє собі усе те,що уособлює в собі попередій "шоколадний режим" -це ж ми пішли воювати тоді і як на зло ще і повернулись щоб слугувати усім цим людцям живим докором їхньої малодухості та жлобуватості!Він до мене,так і бути,ставиться ще більш-менш-мені він ще відпускає мої гріхи:"Це тобі ще повєзло,шо вєрнулся живой-здаровий,а нє інвалідом і нікаму(з акцентом на слові!)ні нужен!"проповідував мені чоловік який ніколи не був в воєнному госпіталі і не бачив трупи жінок та дітей. Я дивився як по кімнатах бігав найменший його син думаючи про те,що прав був сучасний класик стверджуючи,що ДОКИ НАЙКРАЩІ СИНИ УКРАЇНИ КЛАЛИ ЗА НЕЇ ГОЛОВИ,ЖЛОБИ ТИХЕНЬКО ПЕРЕСИДЖУВАЛИ В ЛЬОХАХ,КЛОЗЕТАХ,У ЖІНОК ПІД СПІДНИЦЯМИ,А ПОТІМ КОЛИ НЕБЕЗПЕКА МИНАЛА ВИПОВЗАЛИ НА СВІТ БОЖИЙ ТА ПЛОДИЛИ ЖЛОБЕНЯТ! Це ж люди з подібним шашелем в голові обирали Кучму,Ялинковича,різних корумпованих міських голів ,депутатів-колишніх комсомольців,а потім дивувалися -чого ж так все поган о,чого всі ворують?!"Ворують"в їхніх головах найболючіше питання:хоч ніяких доказів цього на руках не мають,але "ворують"! Під кінець мій колишній приятель похвалив діючого президента:"Вот маряков же вірнул?-Вірнул!(міжнародний морській трибунал то таке!)На таможнє са старани Бєлґарада мєньше взятак брать сталі!" та инша маячня. Я ледь дочекався щоб в означений час відкланятись та піти геть-мені реально фізично ставало неможливим там знаходитись! На останок мій колишній д р у г видав ,ще одну сакральну фразу: -Ну я так сматрю:ми началі двігаться в правільнам направлєнії! Думаю,скоро Зєлєнскій шо-нібудь нармальнає здєлаєт! ОТ ТАКИЙ ОТ ПОСТМОДЕРНІЗМ! Я вийшов на вулицю з цього непривітного подвір'я і ідучи вечірніми вологими подвір'ями думав про життя.Отак людина багато років відвідує церковні зібрання,вивчає та тлумачить Біблію,вже навіть сам проповідує тиивалий час,а коли зазирнешь в його думки то стає моторошно від розуміння того,що це насправді виявляється зовнішньою оболонкою! Хто ж ти такий,о т е ц ь Олександр?Правдивий християнин чи звичайний пересічний жлоб,що вдягнув на себе вбрання Божої людини,щоб заспокоювати свою не надто чисту совість?Де межа яку ти годен переступити і далі,немов буддист,робити вигляд,що все це тебе не стосується?