|
| Написано: |
2017 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
15.05.2018 |
|
| Твір змінено: |
15.05.2018 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Бондаренко А. І. Образна семантика темпоральності українських
поетичних текстів ХХ століття в інтегративному вимірі. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук
за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка МОН України, Київ, 2017.
У дисертації на матеріалі більш як 6 тисяч одиниць, одержаних шляхом
суцільної вибірки з віршів 65 письменників, уперше здійснено
повноаспектний аналіз семантики словесних образів часу українських
поетичних текстів ХХ століття. Узагальнено підходи до вивчення образної
семантики темпоральності в контексті різних лінгвістичних парадигм.
Аргументовано її розгляд в інтегративному вимірі, з використанням
інструментарію традиційних (системно-структурної, функціонально-
прагматичної) та сучасної (синергетичної) парадигм, а також кількох
лінгвістичних дисциплін (семасіології, логічної семантики, лінгвістики
тексту, лінгвокультурології, стилістики декодування, комунікативної
стилістики, семантичного синтаксису та ін.). Обґрунтовано використання
загальних (антропоцентризму, холізму, експансіонізму, функціоналізму та
ін.) і спеціальних (семантичних відцентровості, комплементарності,
інтерференції) принципів її розгляду.
З’ясовано, що образну семантику темпоральності утворюють
референційний, оцінний і репрезентаційний пласти. Аргументовано поділ
референційного на мікрополя суспільно-історичного, індивідуально-
буттєвого й природно-космічного часу. Розглянуто оцінний репертуар
образної семантики темпоральності в аспекті аксіологічної модальності, яку
формують відповідні оцінки, а також логоепістемічної, яку зумовлюють
прецедентні лінгвокультурні знання, актуалізовані в процесі рефлексивної
діяльності. З’ясовано утворення в межах репрезентаційного пласту трьох 3
основних моделей, які вказують на асоціативно-семантичний зв’язок часу з
людиною, довкіллям і мистецтвом.
Виявлено словесні образи часу з експліцитним й імпліцитним
темпоральними компонентами, побудовані відповідно на основі лексики
темпоральної групи, а також однослівних і неоднослівних асоціатів часу
(прецедентних загальних та власних імен, текстових фрагментів). Як
підґрунтя словесних образів часу з імпліцитним темпоральним компонентом
схарактеризовано темпоральну конотацію. Аргументовано її зв’язок із
семантикою подієвості (сакральноісторичної, історії соціальної
стратифікації, війська й геральдики сусідніх держав, побуту та звичаїв,
фольклору й книжності, а також індивідуально-буттєвої, природно-космічної
та ін.).
Схарактеризовано відповідність між референційними й оцінними
моделями образної семантики темпоральності. З’ясовано, що словесні образи
суспільно-історичного й індивідуально-буттєвого часу перебувають
переважно на негативному, а природно-космічного – на позитивному
валоративних полюсах. Механізмами суспільної, ідеологічної, утилітарної,
телеологічної, сенсорної, раціональної, естетичної, емотивної та ін. оцінок є
поняттєві оператори, закладені в семантиці компонентів образних форм.
Основними в мікрополі суспільно-історичного часу є соціальна, ідеологічна
та морально-етична, індивідуально-буттєвого – утилітарна, а природно-
космічного – естетична й сенсорна оцінки. Пояснено, що конвергенція в
аналізованих тропах аксіологічної й деонтичної модальності засвідчує їхню
синергійну взаємодію, яку зумовлює специфіка оцінок, вироблених на основі
суспільних норм.
Схарактеризовано кореляції між репрезентаційними моделями образної
семантики темпоральності та функціями іменних синтаксем темпоральної
групи в складі предикатно-аргументних структур. У межах моделі –
домінує функція суб’єкта – виразника акціональної ознаки, – 4
– суб’єкта – носія квалітативної ознаки, а – –
суб’єкта – носія кваліфікативної й оцінної ознак аналізованих синтаксем.
Запропоновано розуміння нелінійної нерівновагової природи периферії
функціонально-семантичного поля темпоральності, основою якої є образна
семантика. Схарактеризовано динамічні процеси всередині субсистеми, які
відбуваються внаслідок соціокультурних впливів (20–30-і, а також 60–90-і
роки ХХ століття), що спричинюють роздвоєння (біфуркацію), поляризацію,
у результаті яких сформовано образи з експліцитним й імпліцитним
темпоральними компонентами, а також тропеїчні синтагми – носії
негативних і позитивних оцінок різних типів. Розглянуто поляризаційні
процеси, пов’язані з диференціацією образної семантики темпоральності на
експліцитну, імпліцитну, оцінну й репрезентаційну.
Проаналізовано розвиток темпоральної семантики в образній текстовій
перспективі на основі регулятивних структур, які виникли внаслідок
взаємодії ключових слів-стимулів, з одного боку, й однослівних і
неоднослівних асоціативних реакцій на них, з іншого. У такий спосіб
сформовано аксіологічно насичені темо-рематичні утворення. Пояснено, що
вони продукують оцінки, відповідні характеру стильових течій модернізму
(неоміфологізму, екзистенціалізму, неоромантизму) та постмодернізму.
Об’єктивовано функції атрактора й репелера як основних чинників
моделювання образної семантики темпоральності. З’ясовано, що чинності
атрактора (ідеї опозиційності часу щодо людини) спрямовано на стабілізацію
субсистеми словесних образів часу, стимулювання експліцитної й негативної
образної семантики темпоральності. Репелер розхитує цю субсистему,
підтримуючи імпліцитну й позитивну семантику темпоральності. На основі
аналізу образно-репрезентаційних моделей – ’, – ’
й – ’ визначено, що архетипний сенс , пр є
’ пов’язано з чинністю атрактора, а , є
, – репелера. У зв’язку з розглядом семантичного розвитку
ключових слів темпоральної групи віршових текстів модернізму й
постмодернізму пояснено функціональну конкуренцію атрактора й репелера.
Виявлено, що негативну семантику образів часу в текстах поетів-
екзистенціалістів спрямовують дії атрактора (ідеї опозиційності часу щодо
людини), позитивну (твори неоромантизму) й амбівалентну (тексти
неоміфологізму) – репелера. Оцінка цих образних форм у постмодернізмі
осцилує між негативною й амбівалентною.
Результати дослідження призначено для використання в процесі
викладання базових та спеціальних курсів стилістики, лінгвістичного аналізу
тексту, лінгвістики тексту, лексикології, етнолінгвістики, лінгвокультурології
та лінгвосинергетики. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП………………………………………………………………… 20
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛІЗУ
ОБРАЗНОЇ СЕМАНТИКИ ТЕМПОРАЛЬНОСТІ……28
1. 1. Граматикоцентрична
та лексикоцентрична категорія темпоральності………………….28
1. 2. Текстова художня темпоральність………………......................... 36
1. 3. Темпоральний світ, темпоральний фрагмент картини
світу…………………………………………………………….……47
1. 4. Категорія темпоральності як компонент нелінгвістичного
наукового знання ХХ століття……………………………………59
1. 5. Антропоцентрична концепція часу європейської філософії
ХХ століття…………………………………………………………67
Висновки до першого розділу…………………………………….. .75
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВІСТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ВИВЧЕННЯ
ОБРАЗНОЇ СЕМАНТИКИ ТЕМПОРАЛЬНОСТІ….. 79
2.1. Обґрунтування лінгвометодологічної основи й методичного
апарату аналізу образної семантики
темпоральності………………………………………………………79
2.1.1. Лінгвометодологічна основа розгляду образної семантики
темпоральності………………………………………………………79
2.1.2. Сутність інтегративного вивчення образної семантики
темпоральності……………………………………………………….92
2.1.3. Методичний інструментарій дослідження……………………... 95
2.1.4. Загальні та спеціальні принципи аналізу……………………….101
Висновки до другого розділу…………………………………………..111 17
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЛІЦИТНА СЕМАНТИКА
ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В ОБРАЗНИХ СИНТАГМАХ...114
3.1. Польові структури. Місце образних синтагм у функціонально-
семантичному полі темпоральності……………………………….114
3.2. Референційно-семантичні характеристики словообразів суспільно-
історичного часу…………………………………………………….120
3.3. Референційно-семантичні характеристики словообразів
індивідуально-буттєвого часу……………………………………….. 134
3.4. Референційно-семантичні характеристики
словообразів природно-космічного часу……………………….... 146
Висновки до третього розділу………………………………………. 153
РОЗДІЛ 4. ІМПЛІЦИТНА СЕМАНТИКА
ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В ОБРАЗНИХ СИНТАГМАХ 156
4.1. Імпліцитна інформація, пов’язана з конотацією……………...….156
4. 2. Референційно-семантичні характеристики словообразів суспільно-
історичного часу……………………………………………………..162
4. 2. 1. Референційно-семантичні характеристики словообразів суспільно-
Історичного часу, побудованих на основі загальних назв………….162
4. 2. 2. Референційно-семантичні характеристики словообразів суспільно-
історичного часу, утворених на ґрунті власних назв………………..192
4.2.3. Референційно-семантичні характеристики словообразів суспільно-
історичного часу, структурованих на основі неоднослівних
фрагментів прецедентних текстів………………………………….. 213
4.3. Референційно-семантичні характеристики словообразів
індивідуально-буттєвого часу……………………………………..221
4.4. Референційно-семантичні характеристики словообразів природно-
космічного часу…………………………………………………….226
Висновки до четвертого розділу………………………………… 228
18
РОЗДІЛ 5. ОЦІННА СЕМАНТИКА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ
В ОБРАЗНИХ СИНТАГМАХ…………………………..232
5.1. Модальність у її зв’язках з іншими категоріями………………...232
5.2. Аксіологічна модальність образних форм із семантикою
суспільно-історичного часу……………………………………….239
5.2.1. Аксіологічні характеристики словесних образів історії
з експліцитним темпоральним компонентом…………………….239
5.2.2. Аксіологічні властивості словесних образів історії з імпліцитним
темпоральним компонентом………………………………………247
5.3. Аксіологічні характеристики образів індивідуально-буттєвого
часу………………………………………………………………….273
5. 4. Аксіологічний вимір образів природно-космічного часу………283
5.5. Логоепістемічна модальність словообразів часу………………...287
Висновки до п’ятого розділу……………………………………..304
РОЗДІЛ 6. РЕПРЕЗЕНТАЦІЙНА ОБРАЗНА СЕМАНТИКА
ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В СИНТАГМАХ
І МІЖТЕКСТОВИХ ПАРАДИГМАХ………………….307
6.1. Темпоральна семантика: репрезентаційний вимір ………………307
6. 2. Репрезентаційно-семантична образна модель ‘ – ’….312
6. 3. Репрезентаційно-семантична образна модель ‘ – ’...330
6.4. Репрезентаційно-семантична образна модель
‘ – ’ …………………………………………………..355
Висновки до шостого розділу……………………………………..358
РОЗДІЛ 7. ОБРАЗНА СЕМАНТИКА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ
В ТЕКСТОВИХ ПАРАДИГМАХ……………………….361
7.1. Семантичний розвиток словообразів часу в текстових
площинах……………………………………………………………361
7. 2. Семантичні характеристики словесних образів часу в текстах, що 19
виявляють міфологічні візії модернізму ………………………..366
7. 3. Семантика словесних образів часу в текстах неоромантизму...376
7. 4. Семантичні характеристики словесних образів часу в
екзистенціалістських текстах……………………………………382
7.5. Семантика словесних образів часу в поетичних текстах
постмодернізму…………………………………………………….386
Висновки до сьомого розділу……………………………………...391
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..394
Список наукових праць……………………………………………….. .401
Лексикографічні джерела……………………………………………….451
Художні джерела………………………………………………………...454
Список умовних скорочень……………………………………………. 460
Додатки…………………………………………………………………...466
|
|
|
