Світлана Бобела » Соціальне виховання учнівської молоді у педагогічній спадщині Августина Волошина
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Соціальне виховання учнівської молоді у педагогічній спадщині Августина Волошина

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 17.12.2018
Твір змінено: 17.12.2018
Завантажити: pdf див. (12,3 МБ)
Опис: Бобела С.І. Соціальне виховання учнівської молоді у педагогічній спадщині Августина Волошина. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі
спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки.
Міністерство освіти і науки України, Дрогобицький державний
педагогічний університет імені Івана Франка, Дрогобич, 2018.

Дисертаційна робота є теоретичним дослідженням проблеми соціального
виховання учнівської молоді у педагогічній спадщині А. Волошина.
Актуальність проблеми дослідження зумовлена інтенсивністю соціально-
політичних та соціально-економічних змін, що відбуваються у сучасній
Україні, різноспрямованістю ціннісно-орієнтаційних уподобань, які стали
основними характеристиками українського суспільства початку XXI ст., що
привело до посилення динаміки зміни змісту та чинників соціалізації
підростаючого покоління, висунуло на перший план проблему активізації
людського фактора, цілеспрямованого формування соціально значущих
якостей особистості, необхідних для її успішної соціалізації.
Докорінне реформування усіх галузей українського суспільства істотно
вплинуло на систему освіти, процес соціального виховання дітей і молоді,
поставлених у ситуацію адаптації до принципово нових умов життя, до
вільного розвитку демократичного громадянського суспільства. Аналіз
психолого-педагогічних джерел та досвіду організації виховного процесу в
умовах реформування освітньої галузі виявив існування у теорії і практиці
соціального виховання низки суперечностей між: вимогами забезпечення
оптимальних умов соціалізації і розвитку учнівської молоді та недостатньо
сприятливим соціальним фоном організації виховного процесу в сучасних 3
умовах, що зумовлено як негативними тенденціями розвитку цивілізації
загалом, так і кризовими явищами в українському соціумі; потребою
формування в учнівської молоді соціально значимих особистісних якостей,
що відповідають динамізму сучасного суспільства і є необхідними для
успішного функціонування у ньому, та цілями і змістом освіти, педагогічним
інструментарієм соціального виховання у сучасній школі та інших соціальних
інститутах; необхідністю впровадження прогресивних ідей гуманізації і
демократизації соціального життя і освітньої практики та зниженням виховної
й соціалізуючої функції освіти на фоні поширення ставлення до неї як
«освітньої послуги»; потребою учнівської молоді у самовдосконаленні,
пошуку відповідей на питання про сенс життя і недостатньою життєвою
компетентністю, обмеженим досвідом практичного і духовного опанування
дійсності; важливістю впровадження актуальних положень соціального
виховання у педагогічній спадщині А. Волошина та недостатнім
представленням його доробку як в освітньо-виховній практиці загалом, так і,
зокрема, в практиці підготовки майбутніх педагогів в Україні. Це, своєю
чергою, викликає необхідність звернення до педагогічної спадщини минулого,
яке виступає надійним джерелом розвитку сучасної системи виховання,
зокрема, до аналізу поглядів А. Волошина на сутність, соціальні інститути та
педагогічний інструментарій соціального виховання учнівської молоді.
На основі аналізу психолого-педагогічних джерел представлено генезу
поглядів науковців на соціальне виховання як науково-педагогічну проблему,
схарактеризовано особливості наукових дискусій щодо його сутності серед
вітчизняних і зарубіжних дослідників. Встановлено, що за усієї відмінності
різних трактувань соціального виховання, у всіх дослідників є спільне
прагнення показати, що – це процес і результат соціального становлення
особистості. Більшість дослідників орієнтуються на інтереси й потреби
суспільства та держави, на соціальне замовлення й убачають призначення
соціального виховання у регуляції соціальної поведінки особистості
відповідно до цінностей і норм, що існують у соціумі. Водночас в 4
інтерпретації змісту соціального виховання є свої особливості, представлені
потребами різних категорій населення (з урахуванням національної,
релігійної, соціальної тощо приналежності); системність, що передбачає
взаємодію різних соціальних інститутів у процесі набуття людиною соціально
значимих позитивних якостей тощо. Не заперечуючи ціннісну вартість
проведених досліджень з окресленої проблеми, доведено, що до теперішнього
часу так і не систематизовано поняттєво-категорійний апарат означеної
проблеми, а також не уклалося загальновизначене розуміння дефініції
«соціальне виховання».
Дослідженням доведено, що педагогічні погляди А. Волошина слід
розглядати у нерозривній єдності культурно-освітньої, літературної, релігійної
та громадсько-політичної діяльності у складних історичних умовах
Закарпатського краю на зламі ХІХ–ХХ ст.
На засадах аналізу різноманітних наукових джерел і архівних матеріалів
висвітлено погляди видатного педагога на роль та значення основних
соціальних інститутів, а також педагогічного інструментарію соціального
виховання учнівської молоді у досліджуваний період, які солідаризуються з
фундаментальними положеннями сучасної педагогічної науки. Акцентовано
увагу на тому, що соціальне виховання, за А. Волошиним, справжнього
громадянина своєї держави здійснюється під впливом таких соціальних
інститутів, як сім’я, школа і церква, кожен з яких володіє певною системою
засобів і методів впливу на особистість дитини і дорослого, а також через
дорослого на дитину, але об’єднані вони спільними цілями соціального
виховання, в основі яких – єдиний виховний ідеал українця, що ґрунтується на
двох головних принципах: виховання людини на засадах християнської моралі
і на здобутках духовності українського народу.
Дослідженням доведено, що у центрі педагогічної концепції А. Волошина
і головним об’єктом соціального виховання перебуває дитина з властивими їй
вродженими задатками, здібностями, талантами. При цьому головним
завданням організації соціально-виховного процесу є забезпечення розвитку 5
цих чинників, формування національно свідомої, морально-релігійної,
гуманної, соціально зрілої, творчої і працелюбної особистості, здатної до
свідомого суспільного вибору й збагачення інтелектуального, духовного і
культурного потенціалу свого народу.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому,
що: вперше на конкретному історико-педагогічному матеріалі висвітлено
теоретичні напрацювання А. Волошина з проблеми соціального виховання
учнівської молоді в контексті полікультурного освітнього простору
Закарпаття; доповнено педагогічну теорію науковими знаннями про еволюцію
поняття «соціальне виховання»; виокремлено напрями соціального виховання
учнівської молоді крізь призму поглядів вченого (розумове, релігійне,
морально-духовне, фізичне, трудове, естетичне); систематизовано зміст,
форми та методи соціального виховання учнівської молоді в сім’ї і школі у
творчій спадщині видатного закарпатського педагога; окреслено погляди
А. Волошина на роль Церкви й релігії у соціальному вихованні учнівської
молоді у досліджуваний період; узагальнено позитивний досвід педагогічних
ідей вченого та обґрунтовано значення його педагогічної спадщини для
сучасної освітньо-виховної та соціально-педагогічної теорії і практики.
Практичне значення дослідження полягає у систематизації та
узагальненні нагромадженого матеріалу з проблем соціального виховання
учнівської молоді, що є основою для дослідження полікультурного освітнього
простору в багатонаціональній Україні. Результати дослідження сприятимуть
систематизації понятійно-категорійного апарату при виконанні педагогічних
досліджень теоретичного і прикладного характеру, можуть бути використані
при розробці навчально-методичного забезпечення викладання таких
дисциплін у педагогічному закладі вищої освіти, як «Педагогіка», «Соціальна
педагогіка», «Теорія та історія соціального виховання», «Історія педагогіки»,
«Історія соціальної педагогіки», «Теорія та історія соціального виховання»,
«Методика соціально-виховної роботи», «Соціалізація особистості» тощо, а
також при складанні бібліографічних покажчиків. Основні положення та 6
висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані працівниками
освітньої сфери в організації соціально-виховного процесу сучасних школярів
тощо.
Включення ідей соціального виховання Августина Волошина до
контексту соціально-педагогічної практики, орієнтація на соціально-виховні
компетенції представників соціономічних професій (вчителів, соціальних
педагогів/соціальних працівників, вихователів педагогічних установ різного
типу тощо) підкреслює нагальну необхідність постійного теоретичного і
практичного осмислення проблем соціального виховання.
Ключові слова: А. Волошин, соціальне виховання, педагогічна спадщина
А. Волошина, концепція соціального виховання, соціальні інститути,
педагогічний інструментарій соціального виховання.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
Пов'язані автори:
Волошин Авґустин
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.