Оноре де Бальзак » Пошуки абсолюту
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Пошуки абсолюту

Роман
Написано: 1834 року
Розділ: Художня
Твір додано: 04.03.2012
Твір змінено: 04.03.2012
Завантажити: epub (208,1 КБ)
Опис: Працюючи над романом «Пошуки Абсолюту», Бальзак у кінці липня 1834 р. писав Е. Ганській: «Це неосяжна тема, краща книга, яку я здатен написати...» Перше видання «Пошуків Абсолюту» вийшло того ж року, причому в цьому виданні твір був поділений на сім розділів, і кожен розділ був озаглавлений: «Дім Клаасів», «Історія фламандської сім'ї», «Абсолют», «Смерті матері», «Відданість молоді», «Батько у вигнанні», «Абсолют знайдено». Включивши 1845 р. роман в «Людську комедію» (XIV том, перший том «Філософських етюдщ»), Бальзак зняв у цьому виданні поділ на розділи.

Роман «Пошуки Абсолюту» вільний від фантастики й символіки, в певних вимірах наближений до побутового рівня, але це один із центральних творів «Філософських етюдів». У ньому глибоко діалектично розроблена одна з центральних проблем циклу: проблема мислі (в специфічному бальзаківському розумінні — злютованої з пристрастю і всією психічною діяльністю) як сили творчої і водночас руйнівної. Примітним робить цей твір і те, що в ньому Бальзак зовсім по-новому висвітлює тему науки й діяльності вченого. У тому ж листі до Ганської він розповідав: «Два академіки вчили мене хімії для того, щоб книга не погрішила проти науки. Вони змушували мене правити коректуру від десяти до дванадцяти разів. Довелося читати Берцеліуса, працювати, щоб не відстати від науки».

Сучасники Бальзака не зрозуміли роману, вони сприйняли його як історію незвичайної і згубної пристрасті, яка породжує тяжкі сімейні драми. Так, зокрема, витлумачив твір Ш. де Сент-Бев, у той час найавторитетніший французький критик.

Герой роману, вчений-хімік Валтасар Клаас іде по шляху «пошуків абсолюту», прагне відкрити «першоелемент усіх п'ятдесяти трьох речовин, відомих сучасній науці», той, який здатний породжувати все існуюче. Ця наукова ідея здавалася тогочасним ученим фантастичною, але «найдивовижнішим є те, що Клаас і його творець, очевидно, мали рацію і на ціле століття випередили науку» (А. Моруа). І те початкове завдання, яке ставив перед собою герой,— перетворення вугілля в алмаз,— вирішене в наші дні.

Одержимий ідеєю «розщепити азот» і відшукати «першоелемент усіх речовин», Клаас не зупиняється ні перед чим. Щоб роздобути кошти для проведення дослідів, він розорює сім'ю і прирікає її на злидні, доводить до смерті свою дружину Жозефіну. Бальзак загострює до краю одержимість героя науковими ідеями, що сприймається близькими людьми як невиліковна душевна хвороба. Ним володіє мисль-пристрасть, яка сильніша й вища за самого Клааса і діє як фатум. Вона не полишає героя і на смертнім одрі, його мозок працює до останньої хвилини, помираючи, він вигукує: «Еврика!» Тим самим письменник створює у читача враження, що Клаас зміг би звершити своє відкриття, якби його не спостигла смерть.

Далеко не відразу було усвідомлено справжній зміст образу Валтасара Клааса. Той же Сент-Бев побачив у ньому послідовника алхіміків, який заради химери спалює в своїх печах мільйонний статок. І лише в нашому столітті прийшли до розуміння того, що в цьому романі відображено стан тогочасної науки та її пошуки, і образ Валтасара Клааса є принципово новим образом ученого, «архетипним» для літератури другої половини XIX і XX ст.

 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.