Оноре де Бальзак » Передмова до «Людської комедії»
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Передмова до «Людської комедії»

Есей
Написано: 1842 року
Розділ: Художня
Твір додано: 09.05.2012
Твір змінено: 09.05.2012
Завантажити: epub (26,4 КБ)
Опис: Передмова була написана Бальзаком в 1842 р. у зв'язку з підготовкою до друку «Людської комедії», перший том якої вийшов того ж року. Праця над публікацією «Людської комедії» тривала до 1848 р., коли вийшов друком її сімнадцятий том, на чому здійснення грандіозного задуму письменника обірвалося. «Передмова до «Людської комедії» є найповнішим вираженням естетико-літературної програми Бальзака: в ній він проголошує свої творчі засади, формулює провідні методологічні принципи й подає проспект своєї унікальної епопеї.

Розглядаючи себе як літописця своєї епохи, «історика суспільства», Бальзак уже з першої половини 30-х рр. почав думати над циклізацією своїх творів. Сестра письменника Лора Сюрвіль повідомляла в одному з листів 1833 р., що він задумав «грандіозну споруду», для якої поки що «обтісує окремі камені». Маються на увазі двадцятитомні «Етюди про звичаї XIX ст.», над якими письменник працював у 1834-37 рр. Одночасно він видавав кількатомні «Філософські етюди». Наприкінці 1837 р. у нього виникла ідея об'єднати згадані видання під назвою «Соціальні етюди». Це були важливі віхи на шляху до «Людської комедії», в них намітилися її основний зміст і структура. У листі до Ганської від 26 жовтня 1834 р. Бальзак виклав план грандіозного видання, який, власне, є першим начерком «Людської комедії». Але сама ця назва з'являється вже на початку 40-х рр.

Важко сказати, яким був би обсяг «Людської комедії», коли б письменникові пощастило повніше здійснити задум, що весь час мінявся в процесі свого втілення. За каталогом «Людської комедії», складеним Бальзаком у 1844 р. до запланованого другого її видання, вона мала включати сто сорок чотири твори, з яких він встиг написати дев'яносто шість. Не всі частини величезної епопеї, не всі її «етюди» й «сцени» рівномірно заповнювалися письменником. З другої половини 30-х рр. основну увагу він приділяв «Етюдам про звичаї», першому ярусу «Людської комедії», на якому згодом мали зводитися «вищі» її яруси. Проте й не всі «сцени» «Етюдів про звичаї» заповнені однаковою мірою. По суті, лишилися ненаписаними «Сцени воєнного життя», до яких автор постфактум вніс роман «Шуани» й оповідання «Пристрасть у пустелі». Менш ніж наполовину написані «Сцени політичного життя». Над «Філософськими етюдами» Бальзак активно працював у першій половині 30-х рр., коли й була створена переважна більшість творів цього циклу. До третьої частини «Людської комедії», до «Аналітичних етюдів», він фактично й не приступав, лише включив до неї збірку нарисів «Фізіологія шлюбу», створених наприкінці 20-х рр.

Бальзаківська «Людська комедія» — не тільки сума творів, не тільки кількісна величина, а й нова якість, своєрідне структурне утворення. Пов'язавши написане, автор подолав статичність окремих творів як сюжетно замкнутих сфер життя, переніс центр ваги на динаміку «суспільного цілого», котра, власне, є історією суспільства. Внаслідок цього він досягнув не тільки вражаючої масштабності, а й рідкісної глибини в зображенні сучасності, її характерних процесів і колізій, переконливо розкрив не просто зміну епох, а й суспільно-історичних формацій. Бальзак різко критично ставився до буржуазних відносин, викривав і осуджував владу грошей, але це не заважало йому бачити й інші аспекти сучасності, захоплюватися її динамізмом, розмахом та інтенсивністю різнорідних процесів, що в той час відбувалися. І в «Передмові до «Людської комедії» він проголошує, що сучасне французьке суспільство грандіозне, що механізм його вражає, що нинішня епоха велика, чим і обґрунтовується необхідність твору, який би відповідав усім цим параметрам, тобто «Людської комедії». Бальзак добре розумів перетворювальний характер зображуваних процесів, хоч їхні остаточні наслідки, звичайно, залишалися для нього таємницею. Насамперед же його увагу привертав центральний процес сучасності, зміна дореволюційного, феодально-абсолютистського ладу пореволюційним, капіталістичним, і він прагнув відобразити його в різних варіаціях, в розмаїтості людських доль, в поведінці різних соціальних верств і груп, у вчинках людей різних прошарків і професій і т. д.

З усім цим пов'язана поява в «Людській комедії» персонажів, що переходять з одного твору в інший, «героїв, що повертаються». Вони є наочним свідченням того, що інтерес Бальзака як митця не замикався на окремій людській долі чи певній сім'ї, що в центрі його уваги знаходилася динаміка життя всього тогочасного суспільства. Він раз по раз повертається до вже відомих читачам героїв, бо це йому необхідно для продовження розповіді про все суспільство, для висвітлення у відповідному континуумі й взаємопов'язаності процесів, що у ньому відбуваються. З другого боку, наявність «героїв, що повертаються», надавала «Людській комедії» певних рис тематично-сюжетної єдності, що для автора, який вважав себе «літописцем епохи», мало велике значення. Адже він прагнув до того, щоб твори його своєрідної епопеї сприймалися як фрески грандіозного художнього цілого.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.